Ця кішка народилась в нашому розпліднику. Вона була маленьким комочком пуху. Коли її матуся вирішила сховати кошенят в надійніше місце, вона зубами пошкодила шкурку одній дівчинці. Довелось в клініці накладати шви на рану. Шов ще довго загоювався, і поки шерсть заростала, ми називали малу — Шкурка. Так вона і лишилась у нас Шкуркою.

Один досвідчений заводчик, побачивши Шкурку, мені сказав, що таких кошенят треба лишати в розпліднику. Вона має чудові породні якості і гарну перспективу для наступних поколінь. Тоді я ще погано розумілась на породності, але, дослухавшись, лишила Шкурку в розпліднику.